У цьому дописіми розглянемо найбільш показові історії, коли на кризах робився капітал. І що саме важливе, розглянемо, чому ті чи інші інвестори робили висновок, що буде крах ринків, і як саме вони заробляли на кризі (бо це не тільки короткі продажі ринку, а й інші варті уваги робочі способи).
Це буде прикладний допис, а не просто історія. Ми розглянемо чотири основні кризи останнього століття у США, і зробимо загальні висновки по ним і по діям інвесторів. Тобто, виділимо спільні практичні уроки, які ми можемо відзначити і використати для себе, щоби зберегти і примножити капітал у турбулентні часи.
Ми розглянемо виключно самі відомі та підтверджені випадки, бо насправді, інвесторів, які заробили, було значно більше, ніж ми розглянемо. Але, з іншої сторони їх і не було доволі багато, бо на кризах заробляють одиниці.
Почнемо із кризи 1929 року, тобто – великої депресії. Один із небагатьох, хто передбачив обвал ринку 1929 року, був легендарний Джессі Лівермор – він відкрив величезні короткі позиції на акції найбільших компаній.
Він зібрав разом тривожні дзвіночки – підвищення процентних ставок ФРС, відтік золота з Європи до США, банкрутства фінансистів в Лондоні, доходи американських компаній і дійшов висновку, що фондовий ринок тримається на спекулятивній лихоманці без реальної основи для росту.
Свою максимальну коротку позицію він відкрив у вересні 1929 року із очікуваннями падіння ринку уже в жовтні. А тригером для цього був виступ Роджера Бабсона. Це був дуже популярний аналітик і економіст, і до його думок прислухалася велика аудиторія, тобто, сьогодні його б можна було назвати інфлюенсером.
А у жовті почалася паніка – саме тоді відбувся «чорний понеділок» і «чорний четвер», і фактично за тиждень після сильного падіння, Лівермор викупив акції, які позичав для короткого продажу і заробив 100 мільйонів доларів. Це просто гігантська сума, якщо перевести в сучасний еквівалент, то це 1,7 мільярди доларів. Він фактично став одним із найбагатших людей світу.
Ще одна відома людина, яка заробила на цьому – Джозеф Кеннеді старший. Це був відомий на той час фінансист, інвестор і батько майбутнього президента США. Він також помітив ознаки манії на фондовому ринку, тому завчасно, ще у 1928 році продав усі свої акції, чим зберіг свої мультимільйонні прибутки.
Історія із чистильником взуття, який давав поради, які акції купувати, сталася саме з Кеннеді. Почувши від хлопчика-чистильника, що “акції залізниць і нафтових компаній будуть тільки рости”, Кеннеді вирішив, що якщо настільки непрофесійні інвестори грають на біржі, то ринок дійсно перегрітий.
За легендою, він одразу продав усі свої акції й навіть зашортив ринок перед самим обвалом. Звичайно, легенди усе спрощують, але саме завдяки своїй далекоглядності, Кеннеді старший зберіг і примножив свій капітал.
І ця далекоглядність заклала основу його майбутнього капіталу – зокрема, Кеннеді потім інвестував у нерухомість та бізнес, коли ціни були на дні. Він фактично скопував усі цікаві йому активи після краху за копійки.
Переходимо до кризи 1987 року, чи більш відомої як «Чорний понеділок». Найбільш відомим інвестором, який заробив на цій кризі був Пол Тюдор Джонс.
Він зі своїм аналітиком Пітером Борішем проаналізували історичні паралелі – вони помітили величезну схожість між ситуацією 1987 року та передкризовим періодом 1929-го.
Порівняння вони проводили як по завищеним оцінкам для акцій, так і по технічним даним, таким як моментум, торгові об’єми та інше. По результатам власного аналізу, Джонс дійшов висновку, що ринок увійшов в активну фазу спекулятивної бульбашки.
Він діяв доволі рішуче і відкрив короткі позиції на індекс S&P 500 через ф’ючерси і опціони. Але потрібно зазначити, що при цьому, він використовував стоп-лоси, щоби обмежити можливі збитки.
А коли за один день індекс Dow Jones обвалився на рекордні 22,6%, стратегія Джонса принесла свої результати – його фонд завершив 1987 рік із прибутковістю близько 125% і заробітком понад 100 мільйонів доларів.
Це зробило Пола Тюдора Джонса легендою хедж-фондів, так як він показав, що уважне вивчення історії та дисципліна можуть перетворити паніку на прибуток.
Інший, менш відомий, але дуже показовий приклад – це історія валютного трейдера Ендрю Крігера із банку Bankers Trust, який скористався хаосом після Чорного понеділка. Але його стратегія повністю відрізнялася від усіх інших.
Крігер звернув увагу, що валюти країн з ринками, що розвиваються, різко зміцнилися по ходу глобального зростання 1987 року, зокрема новозеландський долар зріс на 40% за рік і, на думку Крігера, був переоцінений.
Відповідно, після біржового краху інвестори шукали “тиху гавань” і Крігер передбачив, що новозеландець різко впаде. Він агресивно зашортив його, при цьому використав колосальне плече. Він зробив це через деривативи, і його позиція перевищила навіть всю грошову масу Нової Зеландії.
І його ставка спрацювала – новозеландський долар подешевшав приблизно на 5%, що принесло Bankers Trust близько 300 мільйонів доларів прибутку за кілька днів.
Сам Крігер отримав “скромний” бонус у 3 млн доларів, а також, здобув славу одного з найагресивніших трейдерів в історії. Його випадок показав, що кризу можна монетизувати не лише на акціях, а й на валютах, якщо розпізнати слабку ланку в глобальній фінансовій системі. Тобто, можна шукати і непрямі можливості та угоди.
Переходимо до ближчих часів, а саме до краху 2000 року, тобто, бульбашки дот-комів. Легендарний інвестор Сер Джон Темплтон оцінив те, що відбувається навколо інтернет-компаній в кінці 90-х, як безумство і використав такий рідкісний шанс.
Він назвав ситуацію «тимчасовим безумством» і взявся шортити “доткоми” на самому піку бульбашки. Але робив він це по своєму, не звичним способом. Стратегія Темплтона полягала у тому, що він робив ставки проти акцій інтернет-компаній які тільки виходять на ринок (тобто, провели IPO). І відразу перед закінченням lock-up періоду (через ~6 місяців після IPO), він шортив такі акції.
Логіка була доволі проста – як тільки інсайдери компаній отримують право продавати свої акції, вони масово почнуть це робити, бо вони чітко розуміють нереальність таких високих оцінок, і ринок обвалить ціни на ці папери. Так і сталося – безліч нових інтернет-фірм, які ніколи не мали прибутку, злетіли до астрономічних оцінок, а Темплтон відкривав короткі позиції саме тоді, коли заборона із продажів знімалася.
В результаті, коли бульбашка дот комів почала лускати в 2000 році, фонди Темплтона отримали величезний прибуток на цих шортах (Темплтон пізніше сказав, що така нагода буває раз на життя). Тому, не упускайте можливості.
Ще один показовий приклад – це історія Марка К’юбана. Вона цікава тим, що це ще один нестандартний підхід, оскільки К’юбан не був інвестором, а був підприємцем, і навіть він зміг ефективно спрацювати.
У 1999 році він продав свою інтернет-компанію Broadcast.com порталу Yahoo! Частину виплати він отримав напряму грошима, і ще частину акціями Yahoo!, отримавши близько 14,6 млн їх акцій на суму приблизно $1,4 млрд.
К’юбан оцінив, що технологічний бум нестійкий – тим, більше, що він пам’ятав, як у 1980-х багато компаній по ПК різко злетіли, а потім збанкрутували. Але проблема була у тому, що згідно договору, на даний момент він не міг продати свої акції. Тому, він звернувся до інвестиційного банку, щоби знайти вихід.
Разом з Goldman Sachs він сконструював так званий «колар»: придбав пут-опціони на акції Yahoo (зі страйком ~$85) і одночасно продав кол-опціони (страйком ~$205). Ця опціонна комбінація коштувала йому нуль (премія путів покривалася премією від колів) і фактично зафіксував діапазон вартості його пакету. Коли у 2000–2001 рр. акції Yahoo обвалилися разом з усім технологічним ринком, К’юбан повністю зберіг свій статок – його хедж спрацював ідеально.
І він увійшов в історію як людина, що передбачила дотком-крах і зробила один із найгеніальніших захисних трейдів на Уолл-стріт, довівши цінність виходу з ринку на піку та страхування ризиків.
І переходимо до недавніх подій, а саме – краху 2008 року, це була глобальна фінансова криза та обвал ринку нерухомості.
І почнемо ми із найвідомішого інвестора, який заробив на цій кризі – із Майкла Беррі. Він задовго до кризи уважно вивчав статистику іпотечного ринку. Він помітив, що все більше видається ризикованих субпрайм-кредитів, а ціни на житло ростуть аж ніяк не за рахунок фундаментальних факторів.
У 2005 році Беррі провів власне дослідження кредитних портфелів і дійшов висновку, що до 2007 року піраміда з нестабільних іпотек обвалиться. Він також вибрав інноваційний шлях монетизації цієї ідеї – він викупив кредитно-дефолтні свопи (CDS) на низькоякісні іпотечні облігації через Goldman Sachs та інші банки.
Але це не була легка угода. Багато інвесторів його фонду Scion Capital були обурені, адже фонд платив величезні премії по цих свопах, а крах ніяк не наступав – дехто вимагав вивести кошти. Беррі навіть мусив скористатися правом обмежити вихід інвесторів, будучи впевненим у своїй правоті.
Він все ж таки дочекався, поки бульбашка лусне і закрив свої CDS-позиції до квітня 2008-го, ще до того, як держава почала рятувати банки. Особисто він заробив близько $100 млн, а його інвесторам сумарно він приніс більше $700 млн прибутку.
За весь період існування його фонду Scion (2000–2008), він показав сумарну дохідність +489%. До речі, це рідко згадують, але Майкл Беррі заробив ще й на бульбашці дот-комів, але там було значно скромніше по сумам. Його історія лягла в основу фільму “Гра на пониження”- якщо не дивилися, то рекомендую до перегляду.
Ще кращі результати отримав Джон Полсон. У 2005 році аналітик його фонду – Паоло Пеллегріні приніс йому тривожні дані: іпотечні кредити видаються усім підряд, банки беруть високе плече, щоби отримати надприбутки, а ризики іпотечних облігацій явно недооцінені.
Проаналізувавши ці сигнали, Полсон прийняв сміливе рішення шортити ринок іпотек – причому не традиційними методами, а через похідні інструменти. Так саме, як і Беррі, він скуповував кредитні дефолтні свопи (CDS) – своєрідну страховку проти дефолтів по облігаціях.
А коли все обвалилось, іпотечні облігації посипались, а фонди Полсона заробили близько $15 мільярдів на цих страхових контрактах. Рентабельність фонду перевищила 100%, а особисто Полсон отримав прибуток близько $4 млрд – найбільший в історії Уолл-стріт на той момент.
В 2008 році Полсон продовжив гру на пониження: він шортив акції вразливих банків у США та Європі (наприклад, британських Barclays, RBS та Lloyds) і заробив додатково сотні мільйонів, коли ті банки впали в ціні.
А тепер переходимо до самого важливого – до практичних уроків, які ми можемо отримати від цих інвесторів, які пройшли найважчі кризи, та ще й заробили на цьому.
Отож, урок №1 – Думайте контрінтуїтивно, будьте проти натовпу. Усі інвестори, про яких я згадував, мали непересічне мислення. Усі вони не піддалися ейфорії, а йшли проти цієї ейфорії. Звичайно, шортити тільки по тому, що усі переконані що ринок буде рости – не можна, тут суть в іншому. Суть в тому, що вони не йшли по течії, а мали власну думку, навіть якщо вона не співпадала із більшістю.
Урок №2 – Придивляйтеся до сигналів “бульбашки”. Перед кожним крахом завжди на поверхні з’являються ознаки, що підказують перегрітість ринків. Це може бути оцінка ринку, ріст без прибутків, великі маржинальні зобов’язання учасників ринку і інші знаки. Загалом, кожна бульбашка характеризується ейфорією (це віра у постійний ріст) і недооцінкою ризиків (особливо це проявляється у фразі «цього разу усе інакше»).
Урок №3 – Робіть глибокий аналіз і довіряйте тільки фактам. Успішні “кризові” інвестори приймали рішення на основі глибокого дослідження даних і фундаментального аналізу, а не чуток чи емоцій. Інша сторона уроку – тільки якщо у вас буде чітка і ґрунтовно пропрацьована позиція, ви зможете відкрити угоду проти натовпу і ейфорії. Без цього, у вас будуть вагання і ви просто не зможете монетизувати свою ідею, або ще гірше – отримаєте збиток.
Урок №4 – Вчіться на історії і шукайте аналогії. Звичайно, кожна криза інша, і історія не повторюється 1 в 1, але історія «римується» і дає нам обізнаність. Ми можемо бачити як розвиваються бульбашки і як вони лускають. Які параметри і характеристики ринку з’являються, і можемо порівняти із поточним станами ринку. Як говориться – хто не знає історію, тому прийдеться її повторити.
Урок №5 – Майте терпіння та силу переконання. Часто інвестори, що передбачили кризу, змушені були йти проти ринку довший час і витримувати тиск. А це важко, особливо, якщо із кожної праски звучить «купуй». Більше того, інвестори часто заходять занадто рано, оскільки пік бульбашки визначити не зовсім реально, тому, іноді чекати приходиться значно довше, ніж цього хотілося б.
Урок №6 – Використовуйте інструменти та інновації свого часу. Не потрібно обмежуватися тільки прямими інструментами, типу шортових позицій біржових індексів чи акцій. Можна використовувати опціони, плечові фонди, різні міжринкові конструкції, валюти (як це було із Крігером) і тому подібне. Тобто, шукати можливості, які ви розумієте найкраще, і як можна мінімізувати ризики, та максимізувати прибутки.
Урок №7 – Майте ліквідність і план дій на випадок кризи. Щоб скористатися кризою, треба бути до неї готовим фінансово і стратегічно. Великі гравці зазвичай входили в кризу з певним запасом ліквідності – тобто або кешем для інвестицій, або вже відкритими позиціями, які принесуть гроші у разі обвалу. Тому, якщо ви плануєте заробити на кризі, ви маєте бути до цього готовими.
Урок №8 – Не бійтеся йти своїм шляхом. Усі перелічені інвестори стикалися зі скепсисом, глузуванням або навіть тиском. Їх називали “похмурими пророками”, звинувачували, що вони “грають на проти Америки” (як Роджера Бабсона у 1929-му, чи Майкла Беррі у 2007-му). Головний принцип тут – незалежність мислення. Якщо ваші розрахунки і факти кричать, що всі навколо помиляються, – то можливо, так і є. Найбільші успіхи на ринку часто приходять до тих, хто не побоявся піти проти загального консенсусу.
Кризи – це великі можливості. Цю фразу чули усі, але тільки одиниці скористаються кризою. І це будуть ті, хто провів аналітичну роботу, підготувався, має дисципліну і характер, щоби протистояти загальним настроям. Великі капітали на ринку будуються тільки у важкі часи.
Якщо вам цікава така тематика, підписуйтесь на телеграм-канал та ютуб-канал.
Отримати доступ до ексклюзивного контенту, розширеної аналітики, усіх спекулятивних угод в реальному часі (із поясненнями логіки), регулярне оновлення по спекулятивному портфелю, спілкування і багато іншого корисного, і одночасно підтримати розвиток проекту Capitalizator UA – на Patreon>>>
Мій брокер фондового ринку:
Freedom24 із можливістю поповнити рахунок криптою>>>
ТОП криптобіржі, якими я користуюсь:
Біржа Binance із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа OKX із 20% знижкою на комісію>>>
Біржа Bitget із 20% знижкою на комісію>>>
Відкрити рахунок на Bybit із бонусами до 30 000 USDT>>>
Реєструючись за цими посиланнями, ви не тільки отримуєте знижки і бонуси, але і підтримуєте розвиток проекту Capitalizator UA!
Відео версія:
Дякую вам за увагу і до зустрічі у наступних дописах. З повагою, Олександр Янчак. Capitalizator UA.